SHEVCHENKO
паркетная доска Tarkett паркетная доска паркетная доска Weitzer Parkett паркетная доска Karelia kvedomosti.com
Інститут літератури НАН України she.gif (5174 bytes) Портрет Шевченка
Рубрики енциклопедії

Арабський cвіт i Шевченко

АРАБСЬКИЙ СВІТ І ШЕВЧЕНКО. Шевченко був добре обізнаний зі стародавньою історією Близького Сходу, де пізніше утворився Арабський халіфат і де нині знаходяться арабські країни. Знайомство, безперечно, відбулося через вивченн Біблії. У його творах зустрічається цілий ряд географічних назв, пов’язаних з арабськими землями, таких як Сирія, Єгипет, Палестина, Ліван, Єрусалим, Вавілон, Пальміра, Сахара, Карміль, Назарет, Єлеон тощо. Відомі йому були отці церкви, що походили з цього регіону — Єфрем Сирієць, Іоан Дамаскин, св.Марія Єгипетська, біблійна родоначальниця арабів Агар (від неї “агарянська земля”), а також Семираміда і Кадм.

Деякі відомості про арабів та їхню культуру він міг одержати з творів популярного тоді письменника, сходознавця О.Сенковського. Був обізнаний з “Історією хрестових походів” (СПб, 1841) Ж.-Ф. Мішо, про яку згадано в повісті “Художник”. У щоденнику 20 липня 1857 згадував п’ятитомну працю А.Норова “Мандрівки по Сіцілії, Святих місцях, Єгипту і Нубії” (Т.1–5, СПб, 1853–54). Добре знав “орієнтальну” поезію російських та західноєвропейських поетів, як і малярські “східні” твори свого вчителя К.Брюллова, твори А.Міцкевича, зокрема ним згадується і цитується у листі до Б.Залеського поема “Фарис” (10.ІІ.1857).

Про включення в поетичний світ Шевченка східних мотивів свідчить задум написати поему “Сатрап и Дервиш”. Згадував він у щоденнику (20 липня 1857) й про культ Іллі у “палестинських магометан”. У повісті “Близнецы” письменник писав про побудований у т.зв. мавританському стилі караван-сарай перед в’їздом в Оренбург за малюнками О.Брюллова.

Творчість Шевченка в арабському світі відома мало. Певну роль в популяризації його імені відіграв журн. “Кур’єр ЮНЕСКО”, що видається й арабською мовою. У ньому опубліковано велику статтю П.Бентлі про поета — “Тарас Шевченко — волелюбний поет України” (1961. — № 7–8), а також статті Д.Павличка, Р.Кайюа, переклади віршів “Якби ви знали, паничі”, “І небо невмите, і заспані хвилі”, уривки з щоденника й повісті “Художник” та репродукції його малярських творів (1964. — № 6), матеріал про нього та репродукції з “Автопрортрета” й “Покаранн колодкою” в статті Г.Вервеса (1982. — № 5). У Лівані 1964 відзначено 150-річчя з дня народженн Шевченка. На урочистому вечорі з цієї нагоди виступили письменники Жорж Ханна, Михаїл Нуайме, Мішель Сулейман. Класик арабського письменства М.Нуайме (1889–1988), який ще у 1956 захоплено писав про винятковість постаті Шевчека в книзі “Далеко від Москви й від Вашингтона”, виступив з доповіддю про життя і творчість українського поета і прочитав кілька Шевченкових поезій у своєму перекладі, в тому числі “Заповіт”. Текст доповіді він пізніше опублікував у своїй книзі “В новому решеті” (Бейрут, 1972). М.Сулейман розповів про свою участь у ювілеї Шевченка в Україні й прочитав уривки із “Заповіту” у своєму перекладі. Матеріали про відзначенн роковин Шевченка в Бейруті (тексти доповідей, переклади віршів) опубліковано в ліванському журналі “Ат-Тарик” (1964. — № 4–5). Єгипетська поетеса Малек Абдальазіз 1958 переклала “Заповіт”, який вмістила в зб. “Пісні юності” (Каїр, 1959). Є дані, що “Заповіт” також переклали Назим ад-Дейраві (Ліван), а також Хасіб аль-Кайялі (Сирія), який залишив відгук про Шевченка післ відвідин його музею у Києві. 150-літній ювілей Шевченка було відзначено в Судані, де статтю “Великий поет України” надрукував в газеті “Ас-Судан аль-джадід” (“Новий Судан”) відомий поет Таг ас-Сірр Хасан. З творчістю Шевченка знайомили арабський світ і статті в часописах “Філястин-Ас-Саура” (“Палестина-Революція”), видавалася на Кіпрі, 1988, “Саут аш-Шааб” (“Голос народу”) (Амман, Йорданія, 1984), “Ель-Муджагід” (“Борець”) (Алжир, 1990); в Об’єднаних Арабських Еміратах, де багато жителів вихідці з Індії, публікувалися твори Шевченка тамільською мовою (Дубай, 1988). “Заповіт” у перекладі М.Нуайме у 1966 побачив світ у найпопулярнішій в арабському світі каїрській газеті “Аль-Аграм” (“Піраміди”).

Юрій Кочубей

Пишіть e-mail за адресою: alex@gilan.uar.net

Нашу інформацію найкраще дивитися програмою Internet Explorer 5 у режимі монітору: 1024х768х32


Attention: all pages available only with ukrainian descriptions. In order to read them it is necessary to have Cyrillic fonts installed on your computer system.

For download Windows' Cyrillic fonts click here

  | Деревообрабатывающие станки | Квартиры в Ирпене