SHEVCHENKO
паркетная доска Tarkett паркетная доска паркетная доска Weitzer Parkett паркетная доска Karelia kvedomosti.com
Інститут літератури НАН України she.gif (5174 bytes) Портрет Шевченка
Рубрики енциклопедії

“Думка” (“Тяжко-важко в світі жити”)

“ДУМКА” (“Тяжко-важко в світі жити”) — вірш Шевченка, написаний 2 лист. 1838 у Петербурзі (Гатчина). Єдиний чистовий автограф (ІЛ. — Ф. 1. — № 888), переписаний Шевченком на пропозицію Г.Квітки-Основ’яненка (лист від 22 листопада 1841) для альманаху “Молодик на 1843 год ”. Прижиттєві публікації: альманах “Молодик на 1843 год” (Харків, 1843. — Ч. 2. — С. 91–92); “Кобзар” 1860. — С. 38–39.

Жанр вірша визначений автором у заголовку — “Думка”, під яким він надрукований в обох прижиттєвих публікаціях. Жанрові особливості твору проявилися в його елегійно-журливій тональності, в образно-тематичній орієнтованості на народні пісні про сирітську долю, чужину, соціальну нерівність. Вірш належить до різновиду медитативно-розповідної лірики. Композиція його виразно поділяється на три частини: медитативний вступ ліричного розповідача, що репрезентує авторську позицію (рядки 1–8), монолог ліричного персонажа (рядки 9–32), авторська розповідь про фінал життєвої драми героя (рядки 33–40). Перехід між партіями ліричного розповідача та ліричного персонажа плавний, органічний завдяки відсутності в першій частині поезії чітких мовленнєвих ознак суб’єкта мовлення, що дає підстави для його двозначного тлумачення. Перші дві строфи — експозиція, яка визначає тему медитації, емоційну тональність ліричного переживання, характер бачення автором життєвої драми героя. Це — типовий для цього жанру роздум про людську долю — долю сироти, сирітство як певний присуд, що наперед визначає лінію життя, узагальнену в першій афористичній фразі — “Тяжко-важко в світі жити // Сироті без роду”. Одразу ж наголошене поетом сирітство і безрідність (“Нема куди прихилиться”) в тому народному архетипному сприйнятті, філософію якого відтворено у вірші, представлено як майже безумовну невідворотність і причину-підставу людської трагедії. Початок медитації витримано в типовому для народної пісні афористичному стилі висловлювання (“Нема куди прихилиться — // Хоч з гори та в воду!”, “…тяжко жити, // А нема де дітись”).

У другій та третій частинах поезії ця стильова тенденці посилюється. Метафоричні афористичні вислови, з допомогою яких ліричний персонаж оцінює свою долю (“В того доля ходить полем, // Колоски збирає, // А моя десь, ледащиця, // За морем блукає”), яскраво характеризують народну образність мислення, соціальну самосвідомість героя, виявлені одразу ж і прямо (“Добре тому багатому, // Його люди знають, // А зо мною зострінуться — // Мов недобачають”). Таким чином драматизм життєвої ситуації героя-сироти посилюється мотивом соціальної знедоленості, а також і пов’язаним з ним мотивом нещасливого кохання. Гіркота розчарування і принижень (“Люби ж собі, моє серце, // Люби, кого знаєш, // Та не смійся надо мною, // Як коли згадаєш”) підштовхує героя на відчайдушний крок (“А я піду на край світа”). Наступний образ — “чужа сторононька” як символ нового життєвого простору, де ліричний персонаж сподівається знайти свою долю, підкреслює моменти трагічного світовідчування (“На чужій сторонці // Найду кращу або згину”), яке домінує вже на початку вірша. Образ долі, яка “блукає за морем”, двічі з’являється у творі; він є одним із ключових у сюжеті твору, його народнопісенній образній системі.

Основна ідея твору увиразнюється повтором-перегуком синонімічних мотивів, якими починається і закінчується вірш: “Тяжко-важко в світі жити” — “Тяжко-важко умирати // У чужому краю”.

Урівноважена у своїй цілісності композиція твору відповідає конкретному авторському задумові, його внутрішній інтенції на медитацію-думку про людську долю в її народному філософсько-міфологічному баченні. Але широко вживані народні мотиви, що є відображенням типових життєвих ситуацій, Шевченко бере як вихідну тезу для розгортання власного сюжету, згущуючи в ньому, порівняно з народною поезією, драматичний елемент й чіткіше виявляючи логічні зв’язки, завдяки чому посилюється обгрунтування вибору героя — шукати долю “в чужім полі”. Шевченко екстрагував мотиви народних пісень і на їхній основі створив оригінальну поетичну імпровізацію. Вже цей ранній його вірш своєю майстерністю перевершував багато які твори тогочасних поетів, написані в фольклорно-романтичному дусі. Драматична тональність “Д.”, що випливає з логіки відтворених у ній людських стосунків, є типовою для романтизму. Навколишній світ герой сприймає як ворожий, чужий (багатого “люди знають”, а сироту “мов недобачають”, багатого “дівчина шанує”, а над “сиротою // Сміється, кепкує”). Про героя, його шукання долі й загибель Шевченко розповідає в характерній для раннього романтизму дещо сентиментальній манері, властивій також і народним пісням. Особливо це відчувається у третій частині вірша в описі загибелі козака (“Умираючи, дивився, // Де сонечко сяє”) і в заключній співчутливій репліці ліричного розповідача (“Тяжко-важко умирати // У чужому краю…”). За спостереженням Ф.Колесси, “мотив смерті на чужині, що в раніших поезіях Шевченка нагадує звісну народну пісню “Стоїть явір над водою, в воду похилився”, грає важну роль і в невольничому циклі Шевченкових поезій; згадаємо “Мені однаково” та “Заросли шляхи тернами”. Правда, і в них вчуваються нотки народних пісень”. (Колесса Ф. Студії над поетичною творчістю Т.Шевченка // його ж — Фольклористичні праці. — К., 1970 — С. 193.). Розвиваючи думку про своєрідне переплетення народнопісенних й індивідуально авторських мотивів у Шевченка, наголосимо, що образи сироти, чужого краю, хоч і фольклорного походження, у вірші “Думка” (“Тяжко-важко в світі жити”), як і в трьох інших “думках”, написаних у Петербурзі того ж 1838, інтегрували в собі й елемент автобіографічності. В сюжеті даного твору цей елемент безпосередньо не відбитий, але певний індивідуальний душевний досвід, особисті почування поета тут, безперечно, помітні. Специфічний для всієї Шевченкової поезії образ чужини, чужого краю проходить і в ряді інших його ранніх творів — таких, як “Причинна”, “Катерина”, “Н.Маркевичу”.

Вірш “Д.” написаний особливо характерним для ранньої поезії Шевченка 14-складником, типова народно-пісенна схема (8 + 6)2 з римуванням ХАХА розгорнута в чотирирядкову строфу. Наспівність інтонації вірша підтримується паралелізмом ритмічних та синтаксичних членувань. Ритміко-синтаксична впорядкованість тексту, підсилена афористично відшліфованими фразами, надає “Д.” особливої поетичної виразності, музикальності.

Важливою формою мистецького побутування вірша є його раннє поширення як народної пісні. Спогади сучасників дають підстави вважати, що перше пісенно-мелодичне оформлення цього твору належить самому Шевченкові (Лазаревский Ф. Т.Г.Шевченко в Оренбурге // Киевская старина. — 1899. — № 2. — С. 152–167; Белозерский Н. Тарас Григорьевич Шевченко по воспоминаниям разных лиц // Киевская старина. — 1882. — № 10. — С. 66–67). Досить рано ця пісня потрапляє до друкованих збірників пісень — збірника “Южноруські пісні з голосом” (виданий Г.Галаганом 1857), де в пісню “Боже з високого неба” вплетені дві строфи з “Думки” (“Тяжко-важко в світі жити”) з невеликими відмінами од тексту, та до збірника “Либретто малороссийских, польских, чешских … песен и романсов” (виданий С.Д.Паливодою-Карпенком 1858), де надруковано три строфи названого вірша Шевченка. Музику до твору написали Я.Бігдай, С.Карпенко, А.Маркевич та ін.
Література:

Нудьга Г. Пісні українських поетів та їх народні переробки // Пісні та романси українських поетів. — К., 1956. — Т. 1; Народні пісні на слова Тараса Шевченка. / Упорядкуванн та примітки О.Правдюка — К., 1961;

Сидоренко Г.К. Ритміка Шевченка — К., 1967;

Чамата Н. Типи віршової інтонації (Наспівний вірш, говірний вірш) // Творчий метод і поетика Т.Г.Шевченка. — К., 1980;

Коцюбинська М. Етюди про поетику Шевченка — К., 1990;

Мовчанюк В.П. Медитативна лірика Т.Г.Шевченка — К., 1993.

Володимир Мовчанюк

Пишіть e-mail за адресою: alex@gilan.uar.net

Нашу інформацію найкраще дивитися програмою Internet Explorer 5 у режимі монітору: 1024х768х32


Attention: all pages available only with ukrainian descriptions. In order to read them it is necessary to have Cyrillic fonts installed on your computer system.

For download Windows' Cyrillic fonts click here

  | Квартиры в Гостомеле | Квартиры в Ирпене