SHEVCHENKO
паркетная доска Tarkett паркетная доска паркетная доска Weitzer Parkett паркетная доска Karelia kvedomosti.com
Інститут літератури НАН України she.gif (5174 bytes) Портрет Шевченка
Рубрики енциклопедії

АЛЬБОМ 1848-1850 РОКІВ

АЛЬБОМ 1848–1850 років — четвертий з п’яти відомих альбомів Шевченка. Саморобний, у картонній оправі, обклеєній темносірим перкалем (12,2х18,9), зшитий з білого паперу (приблизно 11,2 х 17,8), окремі аркуші по верхньому краю не розрізані, кілька вирвано. Під час арешту 1850, коли А. разом з Альбомом 1846–1850 років було відібрано, його аркуші пронумеровано чорнилом праворуч угорі від 1 до 29. Зберігається в Інституті літератури Національної Академії наук України (ф.1, №109).

Альбом містить рисунки та начерки, записи фольклорних текстів та рядки власних творів, що належать до часу перебування на засланні орієнтовно між березнем 1848 і квітнем 1850. Донедавна датувався, як і третій альбом, 1846–1850. Віднесення його до 1846 пов’язувалось зі свідченням Шевченка на слідстві 1850, що “рисунки, находящиеся в этих книжках (тобто у двох відібраних у нього альбомах), рисованы большей частью в Малороссии в 1848 году и несколько в 1849 году на Аральском море [...]” (Тарас Шевченко. Документи та матеріали до біографії. 1814–1961. — К., 1982. — С.218. — №374). При цьорму не враховувалось, що заборона писати і малювати змушувала Шевченка, спираючись переважно на українські сюжети в Альбомі 1846–1850 років, говорити, не конкретизуючи, про обидва альбоми разом. В опису відправлених до ІІІ відділу 1847 паперів Шевченка фігурує лише один “маленький альбом со стихами и рисунками”, який згодом, як стверджував Шевченко на допиті 1850, повернутий йому (Тарас Шевченко. Документи та матеріали до біографії. — С.106. — № 216 та С.218. — №374). Ознайомившись 1907 в архіві Департаменту поліції Міністерства внутрішніх справ з Шевченковими матеріалами, Я.Забіла також зазначав, що один з альбомів побував у жандармів двічі, а “другий” було взято тоді, коли трусили Шевченка на засланні” (“Україна”. — 1907. — Т.3. — С.15).

Шевченко зшив альбом на засланні, маючи отриманий від А.Лизогуба папір, за який 7 березня 1848 щиро дякував. У кінці квітня — на початку травня він мав отримати “6 тетрадок бумаги” й від Ф.Лазаревського. Перед виходом Аральської описової експедиції 11 травня з Орська Шевченкові було з чого виготовити новий і доповнити тим самим папером попередній “український” альбом.

Призначеному до військової частини, яка спільно з учасниками експедиції мала вирушити на Аральське море, Шевченкові доручалося: “З усіх прикметних пунктів, з яких згодом можна буде визначитися, наказати знімати види...” (Тарас Шевченко. Документи та матеріали до біографії. — С.164. — №308, прим.1).

Як і попередніми, цим альбомом Шевченко користувався від верхньої (відносно поаркушної нумерації) та нижньої обкладинок. На перших від верхньої обкладинки аркушах містяться переважно власноручно записані зразки фольклору — “Собиралась умирать — стали саван снаряжать”, “Думаш, думаш — не можно жить, подумаш — можно”, “Ввійдеш в хату — самі діти в хаті...” (уривок), “Хоть годину посидимо вкупочці з тобою”, “Ой біліє в полі трава-тирса край могили”. Тут же — план повісті “Из ничего почти барин”, а також рисунки, змістом не пов’язані з експедицією і виконувані, можливо, ще в Орську — будинок з планом, кілька начерків композицій на сюжети давньогрецьких міфів “Селена та Ендіміон”, “Дочка хіоського гончара” (див. Міфологічні сюжети, мотиви та образи в творчості Т.Шевченка), на біблійний сюжет “Лот з дочками” (Див. Біблійні мотиви в творчості Т.Шевченка), а також ескіз композиції “Селянин слухає бандуриста” (див. Ескізи Т.Шевченка). На першому аркуші містяться також пізніші начерки узбережжя Аральського моря, шхуни та човнів під вітрилами. З аркуша 4-го і на наступних з’являються зарисовки із значної відстані обрисів гір на узбережжі. Один з них, як встановив А.Костенко, репродуковано в довіднику “Лоция Аральского моря” (1963) (Див. Костенко А. За морями, за горами. — К., 1984. — С.144–145). З конкретним епізодом, що мав місце під час перебування експедиції на о.Ніколая (див. Ніколая острів) між 13–20 вересня 1848, пов’язаний рисунок “Танок на палуби шхуни” (див. Макшеєв А.И. Путешествия по киргизским степям и Туркестанскому краю. — СПб., 1896. — С.73). Ймовірно, у ті ж веселі дні перепочинку на звороті аркуша виконано олівцем жартівливо-романтизований автопортрет на весь зріст. З перебуванням на о.Ніколая 1848 або між 22–29 серпня 1849 пов’язано також рисунок “Сайгаки”. До завершального періоду плавання 1848 належить рисунок “Група казахів та учасників експедиції на березі Аральського моря”.

Кілька рисунків можуть бути віднесені до часу зимівлі на Косаралі та Раїмі або ж і до перебування в Оренбурзі з листопада 1849 до квітня 1850 — начерки автопортрета у вікні, родинних портретів у кімнаті (подібні є й в Альбомі 1846–1850 років), родини біля будинку. Тут же — ескіз коспозиції, пізніше втіленої у сепії “Над ступою”, рисунок “Будівлі Косаральського форту взимку”.

До другого плавання 1849 належать два начерки жанрової композиції на палубі шхуни. Конкретизувати час виконання інших начерків — човни, береги, затока — не виявляється можливим.

Альбом, як і попередній, був для Шевченка “записником”, в якому він швидкоруч, нерідко в різний час на тих самих сторінках, занотовував дорожні враження, фіксував творчі ідеї.

Першу звістку про рисунки і, зокрема, про ескіз “Селянин слухає бандуриста”, подав М.І.Стороженко (“Киевская старина”. — 1898, березень), згадав їх 1907 Я.Забіла. Усі аркуші з рисунками описав і більшість репродукував О.Новицький у підготовленому 1932 для академічного видання томі мистецької спадщини Шевченка (у світ не вийшов). У десятитомному академічному виданні творів Шевченка (том 8) вміщено факсимільні репродукції рисунків та коментарі до них. Усі фольклорні записи та план повісті “Из ничего почти барин” вперше опубліковано Я.Забілою. Вміщено їх і прокоментовано в академічному зібранні творів у десяти томах (Т.4 та 6 — К., 1957) та у Повному зібранні творів у шести томах (Т.4 та 6. — К., 1964).

Переданий з архіву Департаменту Поліції 1907 до Музею української старовини ім.В.В.Тарновського у Чернігові, 1933 альбом надійшов до Інституту Тараса Шевченка у Харкові (з 1936 — Інститут літератури АН УРСР).
Література:

Забіла Я.П. Автографи і нові твори Т.Г.Шевченка, знайдені в архіві департаменту поліції //Україна. — 1907. — Т.3. — № 7–8;

Стороженко М. Дві записні книжки Шевченка // Нова рада. — К., 1908;

Зайцев П. Альбоми Т.Шевченка // Т. Шевченко // Повне видання творів: У 16 т. — Варшава-Львів, 1935 — Т.6;

Ревуцький Дм. Шевченко і народна пісня. // Пам’яті Т.Г.Шевченка. — Дніпропетровськ., 1939;

Попов П.М. Шевченко і народна творчість. // Збірник праць 1-ї і 2-ї наукових шевченківських конференцій. — К., 1954;

Вериківська І.М. До історії альбому з Аральської експедиції. // В літопис шани і любові. — К., 1989.

Ірина Вериківська

Пишіть e-mail за адресою: alex@gilan.uar.net

Нашу інформацію найкраще дивитися програмою Internet Explorer 5 у режимі монітору: 1024х768х32


Attention: all pages available only with ukrainian descriptions. In order to read them it is necessary to have Cyrillic fonts installed on your computer system.

For download Windows' Cyrillic fonts click here

  | Деревообрабатывающие станки | Квартиры в Ирпене