System error
File /home/nikobarian/shevchcycl.kiev.ua/engine/data/xfields.txt not found
File /home/nikobarian/shevchcycl.kiev.ua/engine/data/xfields.txt not found
“Гори в долині Агаспеяр”
“ГОРИ В ДОЛИНІ АГАСПЕЯР” (тонований папір, олівець, 17,9 х 31,3; кольоровий папір, олівець, 17,9 х 30.5) — два рисунки з Каратаутської експедиції 1851. Зберігаються у Державному музеї Т.Г. Шевченка у Києві (ДМШ) (№ г-506 та г-507). На першому ліворуч унизу олівцем позначено “10.Агаспеяръ”, де цифра “10” — авторський порядковий номер експедиційного рисунка; на другому цифра перед написом “Агаспеяръ” ледве помітна, можливо це “11” (див. Каратауської експедиції малюнки). Виконані під час нетривалої зупинки 23–24 червня в долині Агаспеяр, що між хребтом Каратау в його центральній частині та Південним Актау. На рисунках відтворені з різних точок велика й мала крейдяні гори, описані А.Костенком та Е.Умірбаєвим: “Ті горби зацікавили художника, певно, тим, що зовсім білі, з ледве помітним сонячним відтінком. Здалеку вони вражають своїм сліпучим блиском, тим більше, що колорит самої рівнини і навколишніх гір контрастує сіро-темним забарвленням” (Костенко А., Умірбаєв Е. Оживуть степи… — К., 1977. — С.117). Другий рисунок на сіро-зеленкуватому кольоровому папері більш завершений. Основну увагу приділено крейдяній горі, що у центрі другого плану. Залишаючи незайманим колір паперу, художник олівцем — тонким штрихом та розтушовкою — світло-тіньовими сполученнями моделює об’єм і відтворює “сліпучий блиск” гори. Так само на рівнині з низьким горизонтом обабіч гори на дальньому плані нарисовані гора та гробниці агаспеярського кладовища (див. “Кладовище Агаспеяр” та “Туркменські аби в Каратау”). Уперше згадані з-поміж чотирьох рисунків з назвою “Агаспеяр” в статті: Русов А. Коллекция рисунков Т.Г.Шевченка. // Киевска старина. — 1894. — №2. — С.196. Уперше репродуковані у вид.: Шевченко Тарас. Повне зібр. творів. — Х., 1932. — Т.8. — Табл. 253. — №№ 756, 757 (сигнальний примірник). Зберігалися у А.О.Козачковського, В.П.Коховського, С.Д.Бразоль. 1898 придбані В.В.Тарновським, згодом у Музеї української старовини у Чернігові, 1933 передані до Галереї картин Т.Г.Шевченка в Харкові, з 1948 у ДМШ.
Література:
Паламарчук Г.П. Матеріали до біографії Шевченка за листами Броніслава Залеського. // Питання шевченкознавства. 1. — К., 1958;
Шевченко Тарас. Повне зібр. творів: У 10 т. — К., 1964 — Т. 9. —№ 78, 79;
Паламарчук Г.П. Хроніка однієї подорожі. // В літопис шани і любові. — К., 1989.
Ірина Вериківська
“ГОРИ В ДОЛИНІ АГАСПЕЯР” (тонований папір, олівець, 17,9 х 31,3; кольоровий папір, олівець, 17,9 х 30.5) — два рисунки з Каратаутської експедиції 1851. Зберігаються у Державному музеї Т.Г. Шевченка у Києві (ДМШ) (№ г-506 та г-507). На першому ліворуч унизу олівцем позначено “10.Агаспеяръ”, де цифра “10” — авторський порядковий номер експедиційного рисунка; на другому цифра перед написом “Агаспеяръ” ледве помітна, можливо це “11” (див. Каратауської експедиції малюнки). Виконані під час нетривалої зупинки 23–24 червня в долині Агаспеяр, що між хребтом Каратау в його центральній частині та Південним Актау. На рисунках відтворені з різних точок велика й мала крейдяні гори, описані А.Костенком та Е.Умірбаєвим: “Ті горби зацікавили художника, певно, тим, що зовсім білі, з ледве помітним сонячним відтінком. Здалеку вони вражають своїм сліпучим блиском, тим більше, що колорит самої рівнини і навколишніх гір контрастує сіро-темним забарвленням” (Костенко А., Умірбаєв Е. Оживуть степи… — К., 1977. — С.117). Другий рисунок на сіро-зеленкуватому кольоровому папері більш завершений. Основну увагу приділено крейдяній горі, що у центрі другого плану. Залишаючи незайманим колір паперу, художник олівцем — тонким штрихом та розтушовкою — світло-тіньовими сполученнями моделює об’єм і відтворює “сліпучий блиск” гори. Так само на рівнині з низьким горизонтом обабіч гори на дальньому плані нарисовані гора та гробниці агаспеярського кладовища (див. “Кладовище Агаспеяр” та “Туркменські аби в Каратау”). Уперше згадані з-поміж чотирьох рисунків з назвою “Агаспеяр” в статті: Русов А. Коллекция рисунков Т.Г.Шевченка. // Киевска старина. — 1894. — №2. — С.196. Уперше репродуковані у вид.: Шевченко Тарас. Повне зібр. творів. — Х., 1932. — Т.8. — Табл. 253. — №№ 756, 757 (сигнальний примірник). Зберігалися у А.О.Козачковського, В.П.Коховського, С.Д.Бразоль. 1898 придбані В.В.Тарновським, згодом у Музеї української старовини у Чернігові, 1933 передані до Галереї картин Т.Г.Шевченка в Харкові, з 1948 у ДМШ.
Література:
Паламарчук Г.П. Матеріали до біографії Шевченка за листами Броніслава Залеського. // Питання шевченкознавства. 1. — К., 1958;
Шевченко Тарас. Повне зібр. творів: У 10 т. — К., 1964 — Т. 9. —№ 78, 79;
Паламарчук Г.П. Хроніка однієї подорожі. // В літопис шани і любові. — К., 1989.
Ірина Вериківська