SHEVCHENKO
паркетная доска Tarkett паркетная доска паркетная доска Weitzer Parkett паркетная доска Karelia kvedomosti.com
Інститут літератури НАН України she.gif (5174 bytes) Портрет Шевченка
Рубрики енциклопедії

Вазарі Джорджо

ВАЗАРІ (Vasari) Джорджо (30.07.1511, Ареццо, поблизу Тоскани — 27.06.1574, Флоренція) — італійський художник, архітектор, історик мистецтва. З дванадцятирічного віку, за його свідченням, навчався в Мікеланджело у Флоренції. Служив при дворі Медичі радником з питань мистецтва та придворним живописцем. Як представник Пізнього Відродження належав до художньої течії італійського мистецтва кінця 16 ст. — маньєризму, яку характеризує зовнішнє звернення до прийомів — «манери» — митців Високого Відродження. В. був центральною фігурою тогочасного архітектурного мистецтва Флоренції, автор ряду визначних палацових споруд. У 1563 заснував у Римі Академію мистецтв, ставши згодом її академіком. В історію світового мистецтва В. ввійшов передусім як автор «Життєписів найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів» (Флоренція, 1550). У першому виданні подано 133 біографії митців, а в наступному (1568) — 166, викладених у формі повчальних життєписів, покликаних, за словами автора, стати в пригоді передусім художникам. У вступних статтях до другого видання декларовано естетичні та філософські погляди В. на історію мистецтва, його природу та завдання. В «Життєписах...» вперше сформульовано поняття стилю (манери, за В.) як історичної категорії, визначено етапи розвитку середньовічного мистецтва Італії, введено термін Ренесанс (Відродження). Найвищою досконалістю мистецтва В. вважає наслідування природи. Як перша історія мистецтва, «Життєписи...» неодноразово перекладалися і стали підгрунтям формування наступних шкіл теорії та історії мистецтва, впроваджених в європейських академіях мистецтв. Трансформовані і розвинені відповідно до вимог часу, основні постулати В. певним чином продовжували впливати і на педагогічні засади Петербурзької Академії мистецтв (АМ). Так, «Життєписи...» міг використовувати В.І.Григорович у своїх лекціях з теорії та історії мистецтв, читаних у класах Товариства заохочування художників, які 1835 відвідував Шевченко. Вагомим чинником загальноосвітньої підготовки майбутніх художників ставали й майстерні окремих професорів. Надзвичайну популярність у 30-х рр. 19 ст. мала майстерня професора К.П.Брюллова, відомого своєю широтою поглядів та ерудицією. Міг Шевченко читати книгу В. у французькому перекладі (Париж, 1841–42). Шевченко вперше згадує В. на сторінках повісті «Художник» (1856). Розмірковуючи над місцем мистецтва в історії суспільства та долі визначних художників, які «в лохмотьях начинали и кончали свое великое поприще», він пише: «Разверните Вазари и там увидите то же самое, если не хуже». Далі: «жаль, что нет у нас переведенного Вазари», щоб ознайомитись із «знаменитостями нашего прекрасного искусства». Влітку наступного 1857 року, читаючи працю польського філософа Кароля Лібельта «Естетика, або Наука про прекрасне» (Познань, 1849), яка викликала у нього багато, переважно критичних, думок, Шевченко згадує В. та його «Життєписи...» і 23 липня занотовує у щоденнику: «Если бы эти безжизненные ученые эстетики, эти хирурги прекрасного, вместо теории писали историю изящных искусств, тут была бы очевидна польза. Вазари переживет целые легионы Либельтов». Як бачимо, для поета твір В. був цінним джерелом пізнання і формування естетичного світогляду.


Тв.: Жизнеописания наиболее знаменитых живописцев, ваятелей и зодчих: У 5 т. — М.-Л., 1956–71.
Література:

Дживелегов А. Вазари и Италия; Эфрос А. Вазари — писатель и историк искусства. // Вазари Дж. Жизнеописания наиболее знаменитых живописцев, ваятелей и зодчих. — М.-Л., 1933.


Вікторія Колесник

Пишіть e-mail за адресою: alex@gilan.uar.net

Нашу інформацію найкраще дивитися програмою Internet Explorer 5 у режимі монітору: 1024х768х32


Attention: all pages available only with ukrainian descriptions. In order to read them it is necessary to have Cyrillic fonts installed on your computer system.

For download Windows' Cyrillic fonts click here

  | Деревообрабатывающие станки | Квартиры в Ирпене