SHEVCHENKO
паркетная доска Tarkett паркетная доска паркетная доска Weitzer Parkett паркетная доска Karelia kvedomosti.com
Інститут літератури НАН України she.gif (5174 bytes) Портрет Шевченка
Рубрики енциклопедії

Єфремов Петро Олександрович

ЄФРЕМОВ Петро Олександрович ( псевд. та крипт.: П.Є., П.Е., П.Є.Т-ро, Тромов, В.Юноша; 8.10.1883, с.Пальчик, тепер Катеринопільського р-ну, Черкаської обл. — рік і місце смерті невідомі) — український літературознавець, критик, журналіст та перекладач. Брат С.О.Єфремова. 1901–05 навчався у Київській духовній семінарії. Закінчив 1915 історико-філологічний факультет Київського університету. 1915–18 викладав у гімназіях, пізніше працював професором Інституту народної освіти у Катеринославі (тепер Дніпропетровськ). Був секретарем катеринославського відділу ВУАН. Досліджував питанння історії української літератури 19-початку 20 ст., творчість багатьох українських, а також російських та західноєвропейських письменників. Йому належать праці про творчість Шевченка, Д.Марковича, П.Куліша, Ів.Карпенка-Карого, Л.Яновської, В.Самійленка, Б.Лепкого, М.Чернявського, П.Карманського, В.Поліщука, В.Підмогильного, О.Островського, О.Мірбо, У.Уїтмена та ін.). Перекладав твори українських письменників російською мовою. 1929 був заарештований у зв’язку зі сфабрикованою справою “СВУ”. Подальша доля невідома. Є. належить кілька праць про Шевченка. 1914 опублікував статтю “Сила стихії” (газ.”Рада”, — 1914. — №№61–63), в якій розповів про святкування у Катеринославі 100-річчя від дня народження поета. У статті “Геній — об’єднуюча сила” (1920) Є. наголошував на здатності Шевченкових творів згуртовувати людей різних громадсько-політичних та релігійних поглядів і переконань у боротьбі за визволення України. У статті “Шевченко й Гоголь” (1927) зіставлено творчість обох геніальних українців під кутом зору їхньої боротьби з різними проявами “неправди”. Доля двох розвідок Є. «Поема “Марія” по рукопису, виданому М.Лободовським: (студія стилю Шевченка) » та “Слідком за Господом Богом: (До психології творчості Шевченка)”, що їх він приготував до друку у 20-х роках, залишається невідомою.
Література:

Молитва Богу невідомому: Літературно-критичні статті (Упорядкував М.Чабан). — Дніпропетровськ, 1993.

Микола Чабан

Пишіть e-mail за адресою: alex@gilan.uar.net

Нашу інформацію найкраще дивитися програмою Internet Explorer 5 у режимі монітору: 1024х768х32


Attention: all pages available only with ukrainian descriptions. In order to read them it is necessary to have Cyrillic fonts installed on your computer system.

For download Windows' Cyrillic fonts click here

  | Деревообрабатывающие станки | Квартиры в Ирпене