SHEVCHENKO
паркетная доска Tarkett паркетная доска паркетная доска Weitzer Parkett паркетная доска Karelia kvedomosti.com
Інститут літератури НАН України she.gif (5174 bytes) Портрет Шевченка
Рубрики енциклопедії

Афанасьев Олександр Миколайович

АФАНАСЬЕВ Олександр Миколайович [12(24).07.1826, м. Богучари Воронезької губернії — 23.10(4.11).1871, Москва] — російський історик, літературознавець, фольклорист. 1848 закінчив Московський університет. Автор наукових праць з історії російської літератури і журналістики («Російські сатиричні журнали 1769–74 рр. Епізод з історії російської літератури минулого століття», 1859 та ін.). Найзначніші наукові роботи А. — в галузі вивчення і публікації фольклору. А. — укладач зб. «Народні російські казки» (вип.1–8; 1855–63), «Народні російські легенди» (1859), автор тритомного дослідження «Поетичні погляди слов’ян на природу» (1865–69) та ін., в основі яких — теорія міфологічного походження і розвитку фольклору. У своїх працях А. широко використовував українські пісні, легенди тощо, запозичені із зб. М.Максимовича, А.Метлинського, П.Куліша та ін. Шевченка з А. познайомив М.С.Щепкін у своєму домі в Москві (щоденник, 12 березня 1858). 24 березня М.С.Щепкін і Шевченко відвідали книгарню М.М.Щепкіна, який відзначав, за словами українського поета, «новоселье» своєї книгарні і з цього приводу «задал пир московской учено-литературной знаменитости». Про А. та інших гостей, присутніх на обіді у книгарні — І.Бабста, М.Кетчера, Є.Корша та ін., Шевченко захоплено писав у щоденнику 24 березня 1858: «И что это за очаровательная знаменитость! Молодая, живая, увлекающаяся, свободная!» Шевченко був обізнаний з деякими працями А. Про це свідчить, зокрема, те, що в бібліотеці поета зберігалася збірка А. «Народні російські легенди» (1859).



Борис Деркач

Анісов Василь Федорович

АНІСОВ Василь Федорович [8(21).03.1912, с.Павлівка, тепер Білопільського р-ну Сумської області — 9.05.1974, Київ] — український літературознавець, педагог. Чоловік Є.О.Середи. Закінчив 1937 Харківський педагогічний інститут. У 1944–52 — науковий працівник Літературно-меморіального Будинку-музею Т.Г.Шевченка в Києві. Від 1967 — заступник головного редактора журналу “Українська мова і література в школі”. Опублікував книжки “Літопис життя і творчості Т.Г.Шевченка”(1959), “Від підмайстра до академіка” (1967; обидві — у співавторстві з Є.Середою), статті “Автограф останнього вірша безсмертного Кобзаря”(1948), “Життя Суворова в ілюстраціях Тараса Шевченка”(1950), “Новий факт з біографії Т.Г.Шевченка”(1953), “Т.Г.Шевченко і недільні школи”(1963) та ін.
Література:

Літопис життя і творчості Т.Г.Шевченка. — К., 1976.



Василь Бородін

Андрієвский Олексій Олександрович

АНДРІЄВСКИЙ Олексій Олександрович [псевд. Каневский А., Каневец А. та ін.; 16(28).03.1845, Канів, тепер Черкаської обл. — 9(22).07.1902, Київ] — український історик, літератор, педагог, громадський діяч. Після закінчення 1865 Київського університету вчителював у гімназіях Катеринослава, Одеси, Тули, Києва; за антиурядові виступи засланий у Вятку (1879–81). З 1881 — редагував неофіційну частину «Киевских губернских ведомостей». Автор досліджень з історії України, літературно-публіцистичних нарисів, засновник науково-популярних видань з різних галузей знань. Один з активних популяризаторів творчості Шевченка й організаторів вшанування його пам’яті. А. належать численні статті, брошури, розвідки про Шевченка, про різні аспекти його творчості в періодиці («Южное обозрение», «Одесский листок», «Одесский вестник», «Одесские новости», «Заря», «По морю и суше» та ін.): «Поминки Тараса Григоровича Шевченка 25 лютого 1879 року в Одесі» (1879), «Поминки Тараса Григоровича Шевченка 25 лютого 1882 року в Єкатеринодарі» (1882), «Про ставлення Шевченка до життя» (1899), «Поминки Т.Г.Шевченка в російській пресі у сорокову річницю його смерті» (1901). «Поїздка до Канева на могилу Т.Шевченка» (1881), «Т.Шевченко — друг сім’ї» (1894), «Про видання “Кобзаря” Т.Шевченка для дітей» (1892), «”Кобзар” Т.Шевченка» (1901), «”Перебендя” Т.Шевченка» (1901), «Степ і море в поезії Т.Шевченка »(1903) та ін. А. — один із перших дослідників інтернаціонального резонансу творчості Шевченка («Тарас Григорович Шевченко у відгуках про нього зарубіжної преси», 1879), ініціатор створення фонду для упорядкування могили поета, заснування школи його імені в Каневі («Про школу імені Т.Шевченка», 1878).


Література:

Каманин М. Алексей Александрович Андриевский. (Некролог). // Киевская старина., — 1902. — № 9;

Русова С. Пам’яті О.О.Андрієвського // Світло. — 1912. — №7.



Роман Кирчів

Аврахов Григорій Герасимович

АВРАХОВ Григорій Герасимович (5.02.1922, с. Попельнасте, тепер Олександрійського р-ну Кіровоградської обл.) — український літературознавець, педагог. Автор книжок, численних статей, присвячених класикам української літератури, проблемам мовознавства та методики викладання. Досліджує творчість Шевченка. Найважливіші праці: «Перше видання «Кобзаря» та його історико-літературне значення» (1962), «Вивчення поеми «Гайдамаки» Т.Г.Шевченка в ІХ класі» (1963), «Епітет у Шевченка» (1964). Новизною потрактувань вірша «Мені однаково, чи буду» позначена розвідка «Поезія трагічної перестороги та її інтерпретатори» (1991), спробою нового розкриття семантики слова «перетик» — полемічна стаття «Одна з недосліджених поезій Т.Шевченка (“У перетику ходила...”)» (1998).
Література:

Вивчення поеми «Гайдамаки» Т.Г.Шевченка в ІХ класі. // Шевченко в школі. Посібник для вчителів. — К., 1963;

Епітет у Т.Шевченка. // Питання шевченкознавства. — Черкаси, 1964;

Поезія трагічної перестороги та її інтерпретатори. // Слово і час. — 1991. — №9;

Одна з недосліджених поезій Т.Шевченка (“У перетику ходила...”). // Дивослово. — 1998. — №3.



Валентина Гнатенко

[prev-link]Назад[/prev-link] [next-link]Вперед[/next-link]
Наверх

Пишіть e-mail за адресою: alex@gilan.uar.net

Нашу інформацію найкраще дивитися програмою Internet Explorer 5 у режимі монітору: 1024х768х32


Attention: all pages available only with ukrainian descriptions. In order to read them it is necessary to have Cyrillic fonts installed on your computer system.

For download Windows' Cyrillic fonts click here

  | Деревообрабатывающие станки | Квартиры в Ирпене