SHEVCHENKO
Інститут літератури НАН України she.gif (5174 bytes) Портрет Шевченка
Рубрики енциклопедії

Антропоморфізація

АНТРОПОМОРФІЗАЦІЯ (гр. anqrwpos — людина, morji — форма) — засіб художнього зображення, при якому певний предмет, явище в різних аспектах уподібнюється людині. Текст поезії Шевченка характеризується численними антропоморфічними ознаками й номінаціями. Вони привносять до творів враження постійної людської присутності, яка набуває найрізноманітніших виявів з допомогою багатьох чинників, спроектованих на ті чи ті явища природи, історії. А. навколишнього світу відбувається а) на основі динамічної ознаки, пов’язаної з голосом людини (говорити, розмовляти, кричати, стогнати, ридати, голосити): “Вітер з гаєм розмовляє, // Шепче з осокою” (“Вітер з гаєм розмовляє”); “Тихе поле аж крикнуло, // Аж заридало, потряслось” (“З передсвіта до вечора”, варіанти чорнового автографа); б) на основі почуттєво-психологічних ознак, характерних для людини (журитися, сумувати, плакати, сердитися, сміятися): “І гай сумує, похиливсь” (“Не кидай матері, казали”), “У моїй хатині синє море грає, // Могила сумує, тополя шумить” (“Гайдамаки”); “Виспівує, вимовляє, // Аж калина плаче” (“Катерина”); “Дніпро на нас розсердився” (“Гайдамаки”); “Верба сміється, свято скрізь!” (“На вічну пам’ять Котляревському”); в) на основі динамічної ознаки, що відбиває зовнішньо-відчуттєві сприйняття, рухові характеристики людини: “Верба слуха соловейка, // Дивиться в криницю” (“Гайдамаки”); “А тим часом місяць пливе оглядать // І небо, і зорі, і землю, і море, // Та глянуть на люде, що вони моторять, // Щоб Богові вранці про те розказать” (“Гайдамаки”); “Сонце йде // І за собою день веде” (“І тут, і всюди — скрізь погано”); г) на основі статичної (вираженої прикметником) внутрішньо- чи зовнішньохарактеристичної ознаки: “Сердитий вітер завива” (“Причинна”), “А доня взаперті сидить // В своєму сумному покої” (“Княжна”), “А я край дороги // Серед степу помолюся // Зорям яснооким” (“Мар’яна-черниця”).

Шевченко широко культивує паралелістичні структури — звертання, прикладкові звороти, побудовані на основі поєднання номінацій з особовим значенням і назв об’єктів навколишнього світу. Введення у тканину художнього твору звертань “мамо”, “батьку”, “сестро”, “брате”, “друже”, “товаришу” інтимізує текст. Такі особові звертання, незалежно від адресанта — ліричного героя, ліричного чи епічного персонажа та ін. — творять своєрідну парадигму, що радіально пов’язана з цілим Всесвітом: “Світе ясний! Світе тихий! // Світе вольний, несповитий! // За що ж тебе, світе-брате, // В своїй добрій, теплій хаті // Оковано, омурано” (“Світе ясний! Світе тихий!”), “Погибнеш, згинеш, Україно, // Не стане знаку на землі, // А ти пишалася колись // В добрі і розкоші! Вкраїно! // … Воскресни, мамо!” (“Осія. Глава ХІV. Подражаніє”), “Ой, Дніпре мій, Дніпре, широкий та дужий! // Багато ти, батьку, у море носив // Козацької крові; ще понесеш, друже!” (“Гайдамаки”). Значну роль в “оживленні”, “олюдненні” Шевченкового вірша відіграють зіставно-порівняльні конструкції, в яких характеристики предметного, рослинного, тваринного світу, явищ природи подаються за аналогією з тими діями, що властиві людині: “А калина з ялиною // Та гнучкою лозиною, // Мов дівчаточка із гаю // Вихожаючи, співають” (“Над Дніпровою сагою”), “На пригорі собі стоїть, // Неначе дівчина, хатина” (“Сестрі”).

А. у Шевченка охоплює найширші тематичні та стилістичні контексти, в яких поняття, що позначають частини людського організму — очі, руки, серце тощо, — втілюють конкретні характеристичні та загальнолюдські динамічні ознаки. Наприклад, персоніфікований на основі дієслівної ознаки образ серця в поезії Шевченка практично обіймає весь динамічний світ людини. У Шевченковому ідіолекті наріжним поняттям людського життя є “серцем жити”. Парадигма серця об’єднує розумово-чуттєву сферу діяльності людини: “Само серце знає, // Кого любить” (“Тополя”), “Чуло серце недоленьку” (“Тополя”), “А серце плаче, глянуть не хоче!” (“Сон — Гори мої високії”), “Нехай ще раз усміхнеться // Серце на чужині” (“До Основ’яненка”), “Єсть серце єдине, серденько дівоче, // Що плаче, сміється, і мре, й оживає” (“Гайдамаки”). Антропоморфізований образ серц своєю чергою може сприяти олюдненню й інших об’єктів художнього світу, як, напр., у “Тополі”: “Рости ж, серце-тополенько, // Все вгору та вгору…”. А. Шевченкового ідіолекту виявляється в автономному функціонуванні образу серця як суб’єкта спілкування із зовнішнім світом: “Чого серце, мов голубка, // День і ніч воркує; // Ніхто його не питає” (“Думка — Нащо мені чорні брови”). Значну групу являють Шевченкові антропоморфізми, виражені численними абстрактними номінаціями типу: доля, воля, лихо, журба, слава, правда тощо. Безпосередня вказівка на людину наявна в порівняльних конструкціях на зразок: “І горе, горенько моє, // Мов нагодована дитина, // Затихне трохи” (“Неофіти”), а також у різного типу прикладкових утвореннях, що дають характеристику поняття: “Може, ще раз прокинуться // Мої думи-діти” (“Заворожи мені, волхве”), “В того доля ходить полем, // Колоски збирає, // А моя десь, ледащиця, // За морем блукає” (“Думка — Тяжко-важко в світі жити”). Означуваність, пов’язана з характеристикою людини, властива субстантивам-перифразам, як у вірші “Слава”: “А ти, задрипанко, шинкарко, // Перекупко п’яна”. Нерідко збірний антропоморфізований образ має подвійну (прикметниково-дієслівну) характеристичну основу: “А правда наша п’яна спить” (“Кавказ”), “Може, озоветься // Безталання невсипуще // І нам усміхнеться” (“Відьма”). Розгортання просторово-ситуативних семантичних зв’язків через конкретизацію умов людського життя, побуту, традицій сприяє осягненню глибинного світу образу: “А як прийде нудьга в гості, // Та й на ніч засяде” (“Не додому вночі йдучи”), “А воля в гостях упилась” (“А.О.Козачковському”), доля “взяла…за руку // І в школу хлопця одвела // До п’яного дяка в науку” (“Доля”). А. є важливим естетичним складником мовно-образної картини світу Шевченка.
Література:

Мойсієнко А. Слово в аперцепційній системі поетичного тексту: декодування Шевченкового вірша. — К., 1997.

Анатолій Мойсієнко

Нашу інформацію найкраще дивитися програмою Internet Explorer 5 у режимі монітору: 1024х768х32


Attention: all pages available only with ukrainian descriptions. In order to read them it is necessary to have Cyrillic fonts installed on your computer system.

For download Windows' Cyrillic fonts click here

  | Деревообрабатывающие станки | Квартиры в Ирпене | Промышленное освещение