SHEVCHENKO
Інститут літератури НАН України she.gif (5174 bytes) Портрет Шевченка
Рубрики енциклопедії

Антропоніми

АНТРОПОНІМИ (від гр. anqrwpoz — людина, onuma — ім’я) — власні назви людей: імена, прізвища, по-батькові, прізвиська, псевдоніми, криптоніми тощо. У творчості Шевченка є цілі ряди А., що вживаються для поіменування державних і політичних діячів, діячів науки і культури минулого, міфологічних істот, а також відомих і менш відомих поетових сучасників, близьких людей, побратимів, друзів. Серед А. у віршованих Шевченкових текстах розрізняються такі групи: а) власне літературні персонажі: Галайда, Ганна, Данило, Іван, Катерина, Максим, Марина, Перебендя, Степан, Хайка, Хведір, Христя, Ярема, Ярина та ін.; б) античні (міфологічні) персонажі: Алкід, Аполлон, Архімед, Зевс, Нерон, Пілат, Сократ, Харон, Юпітер та ін.; в) біблійні персонажі: Авраам, Адам, Вірсавія, Єва, Ієзекіїль, Іуда, Каїн, Марія, Мойсей, Христос та ін.; г) постаті з історичного минулого України: князі Володимир, Ігор, Святослав, гетьмани Петро Дорошенко, Іван Мазепа, Петро Сагайдачний (Конашевич), Тарас Федорович (Трясило), Богдан Хмельницький та ін., запорожці, ватажки національно-визвольних змагань Антон Головатий, Іван Гонта, Максим Залізняк та ін.; д) інші історичні постаті минулого: вождь гунів Аттіла, середньоазіатський емір Тамерлан (Тімур), половецький хан Кобяк, російські царі Петро І, Катерина ІІ, американський президент Джордж Вашингтон, польські королі Стефан Баторій, Станіслав-Август Понятовський, Сигизмунд ІІІ; Ян ІІІ Собєський; польські політичні діячі Міхал-Ян Пац, Юзеф Пулавський, Стефан Чарнецький; діячі національно-визвольного руху в Чехії Ян Гус, Ян Жижка, видатні італійці Данте Алігієрі, Галілео Галілей, німецький філософ Іммануїл Кант та ін.; є) сучасники поета: імператор Микола І, магнати українські (Галагани, Киселі, Кочубеї) та польські (М.Радзивілл, Х.Потоцький), діячі культури, науки Микола Гоголь, Марко Вовчок, Ян Коллар, Павел-Йозеф Шафарик, Антоній Сова (Е.-В.Желіговський), Яків де Бальмен, Яків Кухаренко, Олексій Хомяков, княгиня Варвара Рєпніна, Шевченкова наречена Ликера Полусмакова, лікар Андрій Козачковський, інженер-архітектор Федір Черненко та ін. Особові назви часом одержують змінену форму, прізвища заступаються прізвиськами тощо. Художній А. зі зміненим іменем, але реальним прізвищем історичної особи може доповнюватись уточнювальним компонентом, як, скажімо, до прізвища Северина Наливайка, котрий походив з родини кравця, додається прикладка — Кравченко: “Якби замість старого // Та обрали молодого // Завзятого молодця, // Преславного запорожця // Павла Кравченка-Наливайка” (“У неділеньку у святую”). У поемі “Юродивий” морфологічно видозмінено прізвище М.Долгорукова, генерал-губернатора Харківської, Чернігівської, Полтавської губерній, — “унтер п’яний Долгорукий”, тобто той, що має довгі, загребущі руки (відомо було, що він зазіхав на державну скарбівню). Іноді на чільне місце в антропонімічному утворенні виступає найменування по батькові, що, власне, заміняє прізвище. Наприклад, у “Гайдамаках”: “Од Конашевича і досі // Пожар не гасне” (йдетьс про гетьмана українського реєстрового козацтва Петра Конашевича-Сагайдачного). З А. по батькові “Гаврилович/Гаврилич” пов’язується ім’ київського військового губернатора, київського, подільського і волинського генерал-губернатора Дмитра Гавриловича Бібікова — “Капрал Гаврилович Безрукий” (він не мав лівої руки), “стрижений Гаврилич” (“Юродивий”). Історичні персонажі часто називаються лише на ім’я, як у “Гайдамаках” один із керівників народного повстання 1768 року Максим Залізняк у пісні кобзаря Волоха: “Гуля Максим, гуля батько // Степами-лісами”. Прізвищне означення А. отримує в прикінцевих рядках цієї пісні: “Йде Залізняк Чорним Шляхом, // За ним гайдамаки”. В поемі “Тарасова ніч” А. Тарас (“Зібрав Тарас товариство // Поради питати”) розкривається у зв’язку із “супровідним” компонентом прізвиська, яке історично закріпилося за гетьманом запорозьких нереєстрових козаків на ім’я Тарас Федорович Трясило: “Обізвавсь Тарас Трясило // Волю рятувати”. Автономне функціонування імені славнозвісного гетьмана “Богдан” зафіксовано в Шевченкових поезіях понад десять разів, а от саме прізвище — Хмельницький — жодного разу. Поряд із власне називною функцією А. в Шевченкових текстах вказують на соціально-характеристичну, національну ознаку персонажа: наприклад, “Запиши, Миколо, // У реєстер. Нехай буде…// Нехай буде Голий, // Так і пиши!” “Ні, погано!” // Ну, хіба Бідою?” // “І це не так” (“Гайдамаки”); “Із славного Запорожжя // Наїхали гості. // Один Семен Босий, // Другий Іван Голий” (“У тієї Катерини”); “Корчма тліє з стодолою, // А Лейби немає” (“Гайдамаки”). Залежно від контексту семантика власного імені набуває різного стилістичного забарвлення — з позитивною або негативною конотацією. Зневажливу оцінну семантику має ім’я Кирило в “Невольнику” (“Як Кирило з старшинами // Пудром осипались // І в цариці, мов собаки, // Патинки лизали”) — йдеться про останнього гетьмана Лівобережної України Кирила Розумовського. Інтимно-зболена інтонаці звертання “Ой Богдане, Богданочку!” прочитується у тексті твору “Розрита могила”. Текстові конотації зменшеності, пестливості, інтимності, співчуття несуть А.-імена Ганнуся, Ганнусенька, Оксаночка, Яриночка, Івась, Івасечок, Петрусь і под. Поетика власного імені узгоджується і за формою, і за функцією з образно-смисловою, ритміко-інтонаційною, звуковою організацією Шевченкового вірша.
Література:

Сухомлин І.Д. Прізвища та їх функції в поезіях Т.Г. Шевченка // Питання стилістики української мови в її взаємозв’язку з іншими слов’янськими мовами. — Чернівці, 1963.;

Чабаненко В. Антропоніми в Шевченкових поезіях (лінгвостилістичний аналіз) // Зб. праць 20 наук. шевченк. конфер. — К., 1973;

Масенко Л.Т. Власна назва в поетиці Шевченка // Культура слова. — 1989.—Вип. 37;

Белей Л. Функціонально-стилістичні можливості українських літературно-художніх антропонімів ХІХ–ХХ ст. — Ужгород, 1995;

Мойсієнко А. Слово в аперцепційній системі поетичного тексту: декодування Шевченкового вірша. — К., 1997.

Анатолій Мойсієнко

Нашу інформацію найкраще дивитися програмою Internet Explorer 5 у режимі монітору: 1024х768х32


Attention: all pages available only with ukrainian descriptions. In order to read them it is necessary to have Cyrillic fonts installed on your computer system.

For download Windows' Cyrillic fonts click here

  | Деревообрабатывающие станки | Квартиры в Ирпене | Промышленное освещение