SHEVCHENKO
Інститут літератури НАН України she.gif (5174 bytes) Портрет Шевченка
Рубрики енциклопедії

Астрофічний вірш

Астрофічний вірш — вірш, у якому відсутній поділ на строфи. Рядки у такому вірші поєднуються не на основі впорядкованого чергування їхніх клаузул, а тільки за синтаксичними і смисловими ознаками; розміщення рим може бути довільним.

В поезії Шевченка А.в. відіграє помітну роль. Астрофізм — властивість лірики Шевченка, яскрава прикмета панування у ній вільної стихії. Переважна більшість його поем скомпонована нерівними строфами (строфоїдами); лише кілька невеликих ліро-епічних творів або їх фрагменти астрофічні (зокрема, вірш баладного типу “Чума” — перша його половина, написана 4-стопним ямбом).

Найбільш типові моделі А.в. у Шевченка: 1) 14-складовий А.в. з вільним римуванням (наприклад, “Ой я свого чоловіка...”; “Подражаніє сербському”); 2) 4-стопний ямб з вільним римуванням (наприклад, “Мені однаково, чи буду”; “Н.Костомарову”; “І золотої, й дорогої”; “Доля”; “Сон — На панщині пшеницю жала”; “Я не нездужаю, нівроку”; “Во Іудеї во дні они”; “Осія. Глава ХІV”); 3) вольний ямб з вільним римуванням (наприклад, “Сичі”); 4) думовий вірш, у якому спорадичні (неримовані) рядки чергуються із заримованими в окремих фрагментах твору (наприклад, “У неділеньку та ранесенько» , “У неділеньку у святую”); 5) астрофічні поліметричні композиції з вільним римуванням у фрагментах, складених 4-стопним ямбом, яке переходить у впорядковане римування у рядках, написаних 14-складником (наприклад, “N.N. — Мені тринадцятий минало..”) тощо.

Своєрідною перехідною формою між строфічним і астрофічним віршем можна вважати графічно не розчленований на катрени або дистихи 14-складовий вірш з характерною для нього схемою римуванн ХАХА... на відміну від народного зразка з його куплетною завершеністю (наприклад, “Заворожи мені, волхве”, “Давидові псалми» — всі вірші циклу, крім переспіву псалма 81, “Між царями-судіями”; “Як умру, то поховайте” та ін.).

А.в. не можна ототожнювати з однострофним, який вирізняється певною фонічною і синтаксичною закінченістю. Однострофні вірші у Шевченка — як правило, не короткі, а довгі (від 13 до 20 рядків, приміром у вірші “То так і я тепер пишу”) із складним римуванням, де окремі рими повторюються 3-4-5 разів, утворюючи віртуозний, артистичний ланцюг.


Література:



Качуровський І. Строфіка.— Мюнхен, 1967;

Якубовський Б. Форма поезій Шевченка. // Тарас Шевченко. Збірник. — К., 1921;

Сидоренко Г.К. Ритміка Шевченка. — К., 1967.

Наталя Костенко

Нашу інформацію найкраще дивитися програмою Internet Explorer 5 у режимі монітору: 1024х768х32


Attention: all pages available only with ukrainian descriptions. In order to read them it is necessary to have Cyrillic fonts installed on your computer system.

For download Windows' Cyrillic fonts click here

  | Деревообрабатывающие станки | Квартиры в Ирпене | Промышленное освещение